Здіймаючи руку від серця до сонця, вітаю всіх хто цікавиться моєю особистістью та моєю творчістю.
В сучасному світі інтернет дуже багато значить і з часом тільки набирає своєї ваги. Ця сторінка - моя візитна картка, яка містить деякі мої поетичні і прозові твори. Більшість моїх творів відсутня на цій сторінці, але з часом я додаватиму матеріали, в тому числі політичного і філософського змісту.
Ця сторінка - моє представництво в інтернеті. Програму мінімум я вже досягнув - я вже знайшов свого читача, а читач знайшов мене. Що ж до програми максимум - то вона абстрактна та ідеалістична, як в мистецтві так і політиці та інших видах діяльності.
Сутінки Європи, змішання рас та культур, тріумф трьохголового змія та влада долару, забруднене навколишнє середовище та новітнє нашестя варварів, глобалізація та космополітизація. Ми живемо в цю епоху, але були, є і будуть люди, які продовжуватимуть свою ходу дорогою Правди.
Контактувати зі мною можна різним чином, але для незнайомих людей я лишаю e-mail: voloshyn@president.org.ua
Зранку мені згадався один день. Напевне він мені снився бо спогади про той день здавалось вже давно потонули у величезній бочці подій, вражень та гігабайтів інформації. Тоді мені було 14 чи 15 років і я вийшов з дому, не взявши парасольки, а йшов сильний дощ. Поки я дійшов до школи – я дуже сильно змок і вирішив не йти туди бо мені соромно було б показатись в такому вигляді перед однокласниками. Тим паче там була Аня… а ще я запізнювався і ще був зовсім не готовий до уроків. Аня мені дуже подобалась, але що далі? Така недоступна, завжди серед подружок і в центрі уваги хлопців. Лише декілька разів я відслідковував момент, коли вона йшла зі школи сама і, вдаючи, що мені з нею по дорозі – міг поговорити. Ні про що, але потім довго згадував ці розмови. Того ранку я не хотів її бачити бо був негарний – волосся злиплося від дощу, брудні чоботи… Ні, ні в якому разі не варто було йти до школи. Тим паче вчителі вже звикли до моїх прогулів і це було єдине чим я міг похвалитись. Але Аня вчилась добре…
Я відійшов від школи подалі і зупинився біля ларька. Пиво, звісно, не скасує всіх моїх проблем, але принаймні своєю гіркотою пом’якшить їхню гіркоту. Тоді пиво здавалось мені гірким і несмачним, тому я більше любив Ром-колу, але того ранку взяв саме пиво. А проблем було багато. Було таке враження, що окрім проблем нічого немає. Проблеми в школі, повне нерозуміння батьків, проблеми з дівчатами, проблеми з друзями, які вважали мене малоцікавим і невеселим та рідко запрошували в свою компанію. Проблеми з гопніками, врешті-решт. Зараз я розумію, що багато хто в такому віці мав схожі проблеми, але тоді я був таким егоцентричним… власне я і лишився таким.
На минулому тижні побував в Польщі (у Варшаві). За той невеликий проміжок часу не помітив зверхнього ставлення поляків до українців (про яке іноді можна почути). Можливо тому що спілкувався англійською, а може просто не там бував. Загалом при всьому моєму євроскептицизмі, враження позитивне.
На світлині я в Музеї Варшавського Повстання. Сам музей - це окрема тема і про нього можна довго говорити, так як зроблений він на вищому рівні.
Сьогодні я відвідав місто Прилуки, зустрівся з літераторами, погуляв по місту, посидів в місцевому кафе ”За двома зайцями”, подарував від Літфоруму книжки і портрет Тараса Шевченка місцевій бібліотеці…
Щойно знайшов статтю на “Народному Оглядачі”, тут наведу лише початок. Повна адреса - http://observer.sd.org.ua/news.php?id=12746
Позапарламентські партії представляли Юрій Загородній – голова СДПУ(о), Юрій Збітнєв – голова партії “Нова сила”, Андрій Мохник – голова Київської організації ВО “Свобода”, Ігор Душин – голова Ліберально-демократичної партії України, Микола Габер – голова Патріотичної партії України, Юрій Сенюк – заступник голови партії “Спільна дія” і Павло Матвієнко – голова партії національно-економічного розвитку України.
Серед учасників дискусії були Віктор Лисицький – економічний експерт, Валентин Халецький – голова Громадської Ради України, куди входить майже сотня громадських організацій, а також експерти-політологи Оксана Бєлякова, Всеволод Степанюк, Олексій Усачов, Андрій Волошин. Засідання вів голова правління Всеукраїнської творчої спілки “Літературний форум” Роман Кухарук.
Дехто вже знає про мою ідею створити літературний сайт відео-поезії. Це оригінальна, сучасна і необхідна ідея, і якщо її хтось вкраде і випередить мене - нічого страшного я в цьому не бачу.
От один з моїх коротких віршів, я його записав щоб побачити реакції. В принципі особливих відгуків поки що не було. Та нічого страшного - сайт відео-поезії буде створений, тому що зараз молодь не завжди має час читати - а от переглядати відео - інша річ.
