Je n’écris pas par mon sang et ma sueur,
Mais mes poésies seront apprises par cœur
Peut être parfois j’écris par le sang d’autrui
Et par l’odeur saine du corps
Je n’écris plus par des larmes
Il est temps de verser des larmes des ennemis
Je n’ai besoin ni d’alcool ni de drogue
C’est le bidon qui n’peut pas créer sans dose
J’écris par l’unité harmonieuse
De l’esprit, du corps et de l’âme du style archéofuturiste
L’âme est responsable de l’héritage métaphysique
Le corps – de l’état en ce moment,
Et l’esprit fait tout sauter et emporte à l’avenir
J’écris par la liberté
J’écris par le désir ardent de l’empire!

Археофутуристичне сприйняття сучасності не заперечує вивчення класиків, а навпаки – підштовхує до цього. Дуже часто можна простежити зв’язок, подібність доль, сюжетів, стилів та різних моментів. Осип Маковей (поет, прозаїк, публіцист, критик, редактор багатьох періодичних видань), що жив і творив наприкінці ХІХ – початку ХХ століття,  маловідомий в наші дні. Ніколи не зустрічав як ні його книжок так і людей які б про нього говорили. Але я думаю, що популяризацією творчого спадку Маковея займається Роман Кухарук (започаткувавши щорічну премію Осипа Маковея)   і … Ольга Кобилянська. Read the rest of this entry »

C’était un citron
Oui , il était aigre et ne plaisait pas tout le monde ,
Mais il donnait du jus et le thé n’était pas bon sans lui Read the rest of this entry »

Не дуже цікавлюсь американською літературою, тим паче сучасною. Але Пошук, як процес що дозволяє черпати знання та натхнення, завжди дозволяє відкривати нові обрії. Read the rest of this entry »

Яким би великим не був проміжок між записами на цьому сайті – вони все-одно з’являтимуться. Я люблю текст. І багато пишу. Але я пишу багато різного. Сам смисл цього блогу є в тому, щоб кожен бажаючий ознайомитись з моїми текстами або вийти зі мною на контакт – могли це зробити. Стрічка-поле пошуку дозволяє знайти по тексту все що є на сайті. Тому чудово компенсує певні недоліки навігації. Щодо блогу – можливо варто додати сюди більше соціал-медіа фіч, віджетів, приколів. Чи краще все зробити на сайті АРФИ? Якщо є думки з цього приводу – пишіть.

Совість це річ нелогічна і безглузда. І якщо вона з’являється – треба археофутуристичним імпульсом її трансформувати в більш конструктивні речі і не дозволяти собі підпадати під її деструкцію.

Окрім совісті як загальновживаного визначення можна виокремити багато видів. Багатьом відома совість за погані вчинки чи навіть погані думки і слова. За слова треба відповідати. Read the rest of this entry »

Останнім часом дивлюсь багато французьких фільмів. Особливо якщо сприйняти їх як відсоток від того що взагалі дивлюсь останнім часом. Цікаві покази бувають і в Домі Кіно, інколи в інших кінотеатрах, а ще у Французькому культурному центрі гарна колекція DVD. Там є як і класика французького кіно, так і сучасні фільми. Ці фільми я дивлюсь не лише з метою естетичного задоволення, а ще заради вивчення і підтримки французької мови. Дуже добре коли є англійські субтитри, але і з французькими субтритрами теж уловлюється смисл – це навіть має бути ефективніше в плані вивчення мови. От мій знайомий недавно сказав що вільно читає англійською, при тому вивчення англійської для нього зводилось до перегляду англомовних фільмів з субтитрами. Я думаю такий спосіб є ефективним, а головне що подвійно корисним (сподіваюсь у мене спрацьовує ефект синергії) та ненапряжним.

Яскрава Сонячна Неперевершена Артистка
і
Ніч Емоцій В Іпостасі Двух Образів Мистецього Амуру
Дістати Обраним Легкодоступного Ясиру
Та Вірно Оминути Риси Цезаря І Війська

Тільки одиниці здатні надихатись ідеями. Інші ж надихаються вірою цих одиниць в ідеї.
З часу створення АРФИ пройшло більш ніж півроку. За цей час в процесі зустрічей, розмов, як реального так і віртуального спілкування були люди що цікавились археофутуризмом. Якщо порівняти АРФУ з полум’ям, то вони запалювались як дрова, або як сірники. Деякі сірники тухнули досить швидко, при найменшому вітрі, деякі горіли довше. Але нам не потрібні ані дрова ані сірники. Read the rest of this entry »

Пару днів тому переглянув в Домі Кіно два фільми Олександра Муратова. Був присутній і сам режисер, у якого був 75-річний ювілей. Досить цікаво розповів про знімальний процес, про ті складнощі з якими він зіштовхувався в ті часи. Треба сказати що для української молоді маловідоме це ім’я, а фільми практично ніде не можна дістати. Я от давно хотів подивитись «Геть Сором» фільм 1994 року за новелою Хвильового «Сентиментальна історія», але ніде його не знайшов. Read the rest of this entry »