Чорний стоптаний сніг, не на гордість синам
З соромом люди згадають той зимовий майдан
Чорний стоптаний сніг, що топтали тисячі людей
Принесе навесні… відсутність всіх ідей
Чорний стоптаний сніг… розтане і залишиться бруд
Людей обдурили і хай буде як-небудь
Чорний стоптаний сніг, білим цукром посипаний з неба
І з усіх усюд до лакомства стікалася черга
Чорний стоптаний сніг, о яку ти давав ейфорію!
Але наслідки страшні – ти вкрав останню надію
Чорний стоптаний сніг, скільки отрути у собі тримав!
А люди забули, що небо не належить нам…

(зі збірки Nасправді Nещастя Nемає)